«Кредитування — це «якір» для подальшої співпраці з клієнтом», – Андрій Грігель, РАДАБАНК

Голова Правління АТ «АБ «РАДАБАНК» Андрій Грігель в інтерв’ю журналу «50 провідних банків України» розповів про стан кредитного портфелю, його розвиток та плани щодо кредитування

— Минулого року більшість банків нарощували кредитні портфелі переважно за рахунок держпрограми «Доступні кредити 5—7—9%». Чи існувало кредитування поза програмою?

— Безумовно. Якщо подивитися на портфелі банків — учасників програми, то понад 70% — це рефінансування кредитів. Тобто про нове кредитування бізнесу не йдеться. Ми своєю чергою якраз спеціалізуємося на реальному корпоративному кредитуванні, на яке припадає 95% нашого портфеля. Середній чек кредиту — 10–15 млн грн. Ми намагаємося не виходити за рамки 50 млн грн. Якщо ж говорити про саму програму, то на момент її запуску були обмеження щодо цільового призначення кредитних коштів. Нам це було не цікаво. Але з часом програма істотно змінилася, тому ми подали заявку на участь у ній і вже сьогодні є уповноваженим банком. Участь у програмі дасть нам змогу надавати клієнтам більш дешеве фінансування. У середньому ми видаємо гривневі кредити під 15–17%, деяким клієнтам — під 14%, тоді як у рамках програми вартість фінансування становить близько 13%.

— Коронакриза. Чи позначилося це на якості вашого кредитного портфеля?

— По суті, ні. Як і всі учасники ринку, в березні — квітні 2020 року ми очікували неплатежів за кредитами. Щоб їм запобігти, ми обговорили ситуацію з усіма нашими ключовими позичальниками. У структурі нашого кредитного портфеля 75% — це поновлювані кредитні лінії. У більшості позичальників на початок карантину були невикористані ліміти, які ми тимчасово заморозили. Клієнти з розумінням поставилися до ситуації. Щоправда, вже через два місяці ми повернули всі ліміти — за цей час проблем з обслуговуванням боргів ні в кого не виникло. Деяким компаніям навіть збільшили обсяг фінансування. Минулого року було кілька проблемних кейсів, але ознаки проблемності в цих позичальників ми бачили ще наприкінці 2019 року, тому не пов’язуємо це з карантином і пандемією. У портфелі як було прострочення близько 6% на початок 2020 року, так воно й залишилося. Чого ще ми побоювалися? Ми очікували секвестру бюджету, який стався в квітні 2020-го: скорочення витрат могло торкнутися тих секторів, представники яких були в нашому кредитному портфелі. У першу чергу нас цікавили дорожньо-будівельні компанії, їх частка — близько 12%. Але, як потім виявилося, саме ці компанії опинилися у виграші. У цілому наші позичальники — це невеликі виробництва з персоналом від 50 осіб, з прийнятними оборотами, тому у всіх був запас міцності, і вони не встигли його проїсти.

— Представники яких секторів ще є у вашому кредитному портфелі?

—Приблизно третина портфеля — це оптова торгівля, 25% — переробна промисловість, по 12% — компанії, які займаються будівництвом доріг, і аграрії. Аграріїв у портфелі небагато: ми працюємо переважно в східному регіоні, тому ставку робимо на реальне виробництво. Навіть торгівля — це, як правило, торгові доми великих виробників.

— Ви і надалі будете концентруватися на розвитку бізнесу в східному регіоні?

— Ні. Вже зараз у нас є клієнти з усієї країни. На частку дніпропетровського регіону торік припадало близько 60% бізнесу. У 2021 році хочемо довести це співвідношення до рівня 50 на 50. На кінець 2020 року наша мережа складалася з 29 відділень, у березні ми відкрили ще два — в Харкові та Львові. Згідно з нашою стратегією плануємо відкривати по три-чотири відділення на рік у тих регіонах, які ми вважаємо перспективними. У містах-мільйонниках ми представлені досить добре. І якщо говорити про кредитування бізнесу, то навіть одного великого кредитного центру для мільйонника достатньо. Під конкретних клієнтів відкривати відділення не плануємо. Але якщо йтиметься про якесь велике виробництво, то можемо обговорювати різні варіанти співпраці.

— Згідно зі статистикою Нацбанку у вас минулого року активно зростав валютний кредитний портфель. Для вас є цікавим кредитування у валюті?

— Частка валютного портфеля близько 20% — це небагато. Через низьку базу порівняння приріст може здаватися великим, але ми не робимо акценту на цьому напрямі. Ми кредитуємо експортерів із валютною виручкою, в тому числі аграріїв, та імпортерів, які купують товари за валютними контрактами, і в Україні вартість їхнього товару прив’язана до курсу валюти. Це ті випадки, коли наш банк, кредитуючи у валюті, не несе валютних ризиків. Наша ресурсна база на 50% складається з валюти, і її потрібно кудись вкладати. Ставки за валютними ОВДП істотно впали, а кредитувати у валюті під 6,5–7% за керованих ризиків — хороший бізнес, я вважаю.

— Депозити — це ваше основне джерело пасивів?

— Так, причому практично на 90% це депозити фізичних осіб. Водночас у нас високий рівень ліквідності. Ми отримали найвищу оцінку за SREP за ліквідністю під час перевірки в 2019 році. Великий обсяг коштів ми зберігаємо в депозитних сертифікатах і ОВДП, а в 2020 році ми отримали п’ятирічне рефінансування від НБУ і скерували довгі кошти на кредитування бізнесу. Всього ми залучили від регулятора близько 400 млн грн.

— Як ви вважаєте, в чому перевага невеликих банків перед великими системними гравцями? Що приваблює клієнтів у вашому банку?

— У 2020 році нашою головною перевагою було те, що ми не припиняли кредитування, як це зробили інші учасники ринку. До нас приходили клієнти, які обслуговуються в різних банках і яким закрили ліміти. Ми ж індивідуально розглядали кожен кейс і з деякими компаніями почали співпрацювати. Ми не надто збільшили кредитний портфель тільки тому, що в нас досить жорсткі вимоги до позичальників: як щодо фінансових показників і якості застав, так і щодо репутації власників. Протягом місяця до нас приходило близько 100 нових клієнтів, але через те що проєкти з деякими діючими клієнтами припинялися, приріст клієнтської бази за підсумками 2020 року був на рівні 500 клієнтів. Видали близько 250 млн грн нових кредитів. Я б сказав, що кредитування — це «якір» для подальшої співпраці з клієнтом. Крім цього, ми забезпечуємо досить швидкі розрахунки, в тому числі за валютними контрактами — у нас є прямі коррахунки в Raiffeisen Bank International у Відні. Немає і не було затримок із платежами по Україні. Тарифна політика у всіх банків однакова. Тому питання насамперед полягає в індивідуальному підході та швидкості ухвалення рішення.

— Чи плануєте заходити з кредитуванням у нові для банку галузі?

— Наш кредитний портфель диверсифікований, але якщо з’являться кейси в якихось нових для нас галузях, ми розглядатимемо їх у загальному порядку. Кожен кейс ми оцінюємо з точки зору економіки, забезпеченості та репутації. Ми не відмовляємося від нових проєктів, але не можна сказати, що ми спеціально біжимо в якісь галузі.

— Банки, які давно працюють у корпоративному секторі, часто зазначають, що темпи зростання кредитного портфеля перебувають на рівні статистичної похибки. Як ви бачите конкуренцію в цьому сегменті?

— Конкуренція, безумовно, є. До того ж і держбанки, і деякі банки з іноземним капіталом готові кредитувати бізнес дешевше, ніж ми. Але рішення про видавання кредиту можуть ухвалюватися місяцями. А гроші клієнту потрібні тут і зараз. Швидкість ухвалення рішення — наша конкурентна перевага. У нас реально за два тижні отримати фінансування за наявності всього пакета документів. Якщо комунікація відбувається швидко і немає жодних юридичних питань, то можемо і в тиждень вкластися. У нас були клієнти, які перейшли на обслуговування до великих банків, а потім повернулися до нас. Ми розглядаємо кожного клієнта, який приходить до нас за кредитом, як довгострокового партнера. Отримувати тільки процентний дохід — це не наша стратегія.

— Які плани щодо кредитування у вас на цей рік?

— Власник поставив перед нами досить амбітне завдання — видати 700 млн грн нових кредитів. Але коронакриза ще не закінчилася, і як вона далі впливатиме на економічну активність, невідомо. У січні ми займалися виключно організаційними питаннями, бо спочатку були свята, потім двотижневий локдаун. У лютому — березні ми побачили зростання кількості запитів від клієнтів. Сподіваємося, тенденція збережеться.

За матеріалами журналу «50 провідних банків України», червень 2021 р.

Електрону версію інтерв’ю можна прочитати за посиланням: https://banksrating.com.ua/analytics/tochka-opori/